Про Полу Лішман (Paola Lishman)

Про цю дивовижну жінку, відомо небагато. Відомо, що вона народилася в Канаді, в Монреалі в 1949 році, дитинство провела в містечку Гуз Бейз, що на півночі країни. Безкрайні засніжені простори, коротке літо і довга, холодна зима ... Теплі речі були тут суворою життєвою необхідністю.Корінне населення при виготовленні одягу використовувало обидві сторони вичинених шкур - хутром всередину для тепла, а декорованою  тканиною шкіри (міздрою) назовні - для краси. 

Пола Лішман, ділячись своїми дитячими враженнями про двосторонні речі, розповідає, що вперше побачивши жінку в традиційному одязі, вирішила, що та помилково одягла його навиворіт. Мабуть, під впливом образів національного вбрання ескімосів і склалося її "двостороннє" ставлення до натуральної, природної краси хутра. Пола закінчила школу прикладного мистецтва, улюбленим матеріалом для роботи у неї було хутро, як чисті і трепетні дитячі спогади ... 

Хутрова нитка

Творець техніки "в'язання" хутра всесвітньо відома канадська дизайнерка хутра Пола Лішман. Вона виконувала в'язані речі з шкірок кролика, нарізаючи їх на тоненькі смужки і перекручуючи так, щоб волос опинявся як всередині так і ззовні, вона винайшла "хутрову" пряжу. Одяг з подібної пряжі дає відчуття невагомості, дивовижної м'якості, відсутності різких кордонів, "сухих" конструкційі контрасний перепадів кольору. 

Історія хутра

Найдавніший і найбільш традиційний матеріал в історії одягу - хутро. Його носили ще первісні люди. Сьогодні він став не лише символом розкоші і багатства, але і символом соціального статусу та процвітання. Відтепер він так само схильний до всіх модних тенденціяйі  віянь, як і все, що нас оточує.

Від сезону до сезону змінюється не тільки мода на види хутра, але і мода на способи його обробки, забарвлення, фарбування і поєднання один з одним. З хутра сьогодні виготовляється абсолютно все - одяг, сумочки і взуття, предмети інтер'єру, постільна білизна і багато іншого. Тому хутрова мода вимагає до себе дуже пильної уваги.

В епоху Середньовіччя хутро було важливою частиною костюму. Ліси Європи кишіли звіриною - спіймати куницю, лисицю, бобра або соболя не представляло ніяких труднощів. Представники вищих класів носили куницю і горностая. Середній клас - хутро бобра, видри, зайця і лисиці. Тоді ж стали використовувати хутро північної білки. З шкур збирали великі пластини і в такому вигляді продавали. А кравці працювали з цими пластинами, як зі звичайною тканиною. Попит на хутро був колосальний. Наприклад, Ізабелла Баварська на підкладки своїх нарядів використовувала більше п'ятнадцяти тисяч шкір. Хутровий промисел і торгівля були чітко налагодженою системою.

Як вибрати шубу?

При виборі такої цінної речі, як хутровий виріб, потрібно керуватися деякими рекомендаціями:

1). При виборі норкової шуби перевірте підкладку - вона повинна бути пришита таким способом, щоб була можливість  зазирнути всередину шуби. Так можна перевірити фарбована це шкірка чи ні, чи дійсно шуба пошита з цілих шкурок (шви, порізи). На дотик шкірка повинна бути м'якою, з виворітного боку - світло-рожевого кольору. Якщо шкірка з виворітного боку темно-жовтого кольору, то вона стара і її купувати не варто. Слід звернути увагу і на хутро. Його якість визначають кількістю волосу на 1 кв.см. Чим хутро густіше, тим, відповідно, воно якісніше.

2). При виборі шуби зі шматочків норки. Хутрові вироби з так званих шматочків (філейок, передніх і задніх лапок, хвостиків) зшивають і виготовляють тільки вручну, що є їх головною характеристикою. При виборі такого виробу необхідно звернути увагу на те, чи м'який матеріал (це свідчить про його свіжість), чи рівний і послідовний візерунок на моделі в цілому. Не повинні скошувати шви по лініях зшивання шматочків. Якщо шуба зшита з хвостиків вона обов'язково повинна мати щільний (з цілісної шкірки) комір і манжети.

3). При виборі шуби з хутра єнота. Перш за все, потрібно звернути увагу на ворс. Він повинен бути м'яким і мати натуральний блиск. Колір повинен бути «живим» і густим, а шви по лініях зшивання не повинні скошуватися.

4). При виборі шуби з каракуля. Хутро не повинно бути грубим і при розтягуванніі не повинно рватися. Вівця і каракуль - другий і третій сорт, тоді як каракульча - це хутро найвищої якості.

Класифікація сировини

За призначенням сировина може бути шкіряною, шубною або хутровою. Останні дві групи часто об'єднують в одну (шубно-хутрову сировину) коли потрібно вказати на цінність волосяного покриву.

Шкіряна сировина, на відміну від хутрової і шубної, має малоцінний, порушений волосяний покрив і використовується для вироблення шкір. Деякі види шубної сировини можуть бути використані для вироблення шкір, за умови, що тканина шкіри має відповідні характеристики.

У хутровій сировині розрізняють кілька великих основних груп:

 - Хутрова овчина (шкіри овець різних порід);
- Каракулево-смушкова, або завиткова група (шкірки ягнят грубоволосих порід овець пізніх стадій внутрішньоутробного розвитку та перших місяців життя, а також власне каракуль - шкірка ягнят каракульської породи);

 - Шкірки гризунів (бабака, кролика, білки тощо);

 - Хутро промислове і звіроплемінне (лисиця, норка, песець, тхір і т.п.).

Визначення якості хутра

Зімніть будь-яку деталь хутрового виробу – після того як відпустите, виріб повинен практично зразу набрати первинного вигляду. Шкіра повинна бути м'якою, а волос – блискучим і сипким. Якщо це не так – то скоріше

Як відрізнити справжнє хутро від підробки?

Так, як відрізнити дійсне від бажаного? Або як розрізняти найбільш розповсюджені в світі хутрові вироби від підробки? Мова піде не про відповідність виробів стандартам якості вичинки хутра або якості виготовлення. Я  розповімо про відповідність хутра, що продається тому, яке купляється.

За норку, хутро якої носиться 10 сезонів, часто видають фарбованих кроликів, які слугують 2 роки, або сурків – 4 сезони. Відрізнити фальшивку можна на дотик: кролик надто м'який, а у норки остевий волос жорсткий; у сурків – волос різної довжини, тоді як у норки він рівновеликий і неколючий.

За чорнобурку часто видають хутро лисопса. Відрізнити підробку достатньо легко: у лисопса волос двохколірний, а у чорнобурки трьохколірний – біля основи сірий, по середині білий, на кінцях чорний.

За боброве хутро пробують продати значно дешевшу нутрію. Але у хутра нутрії, на відміну від бобрового, менш густий підпушок і більш коротка ость.

Варто запам’ятати три правила вибору шуби: у норки хутро жорстке, але не колеться, у чорнобурки три кольори на волоску, а бобер дуже пухнастий.

Поради по догляду за шубою

Знайдіть своєму хутровому щастю затишне місце для зберігання. Переконаєтеся, що Ви поміщаєте хутровий виріб в гардероб, в який не потрапляє пряме сонячне світло (яке обезбарвлює хутро) і відсутня підвищена вологість. Температура в приміщенні для зберігання хутра повинна бути якомога нижчою. Перевірте

Хутро за знаками зодіаку

Прозоре повітря зимових днів і ночей наповнене ароматами хвої і очікуванням свят. Казковими принцесами вирядилися ялини і сосни. Навколо панує радісне пожвавлення, дзвенить сміх, іскристо світять очі! Ну як тут утриматися від спокуси і самому не приєднається до цього карнавалу краси і чарівності. А що найголовніше на карнавал? Ну, звичайно ж, оригінальний одяг. І краще за хорошу, натуральну шубку для цієї мети важко що-небудь придумати! Залишається лише перевірити вміст гаманця і зробити вибір!

Ось вибрати, виявляється, зовсім не просто.

По-перше, слід знати, що,

Хутро за темпераментом

Хутра з довгим ворсом (лисиця, песець, канадський єнот, скунс) мають надзвичайно могутній еротичний і емоційний заряд, особливо, якщо одягнути виріб безпосередньо на голе тіло. Тому, довговолосе хутро

Ознаки цінності хутра.

Цінність хутра визначається п'ятьма характеристиками волосяного покриву: густотою, висотою, м'якість, блиском і носкістю.


1. Густота. Густота волосяного покриву залежить не стільки від кількості волосся, скільки від його товщини. По густоті хутра шкурки прийнято розділяти на чотири групи:

а) особливо густоволосий (бобер, видра, песець);
б) густоволосий (соболь, ондатра, кролик);
в) середньої густоти (куниця, білка, лисиця);
г) рідковолосі (ховрашок, хом'як).