Про Полу Лішман (Paola Lishman)

Про цю дивовижну жінку, відомо небагато. Відомо, що вона народилася в Канаді, в Монреалі в 1949 році, дитинство провела в містечку Гуз Бейз, що на півночі країни. Безкрайні засніжені простори, коротке літо і довга, холодна зима ... Теплі речі були тут суворою життєвою необхідністю.Корінне населення при виготовленні одягу використовувало обидві сторони вичинених шкур - хутром всередину для тепла, а декорованою  тканиною шкіри (міздрою) назовні - для краси. 

Пола Лішман, ділячись своїми дитячими враженнями про двосторонні речі, розповідає, що вперше побачивши жінку в традиційному одязі, вирішила, що та помилково одягла його навиворіт. Мабуть, під впливом образів національного вбрання ескімосів і склалося її "двостороннє" ставлення до натуральної, природної краси хутра. Пола закінчила школу прикладного мистецтва, улюбленим матеріалом для роботи у неї було хутро, як чисті і трепетні дитячі спогади ... 

Хутрова нитка

Творець техніки "в'язання" хутра всесвітньо відома канадська дизайнерка хутра Пола Лішман. Вона виконувала в'язані речі з шкірок кролика, нарізаючи їх на тоненькі смужки і перекручуючи так, щоб волос опинявся як всередині так і ззовні, вона винайшла "хутрову" пряжу. Одяг з подібної пряжі дає відчуття невагомості, дивовижної м'якості, відсутності різких кордонів, "сухих" конструкційі контрасний перепадів кольору. 

Класифікація сировини

За призначенням сировина може бути шкіряною, шубною або хутровою. Останні дві групи часто об'єднують в одну (шубно-хутрову сировину) коли потрібно вказати на цінність волосяного покриву.

Шкіряна сировина, на відміну від хутрової і шубної, має малоцінний, порушений волосяний покрив і використовується для вироблення шкір. Деякі види шубної сировини можуть бути використані для вироблення шкір, за умови, що тканина шкіри має відповідні характеристики.

У хутровій сировині розрізняють кілька великих основних груп:

 - Хутрова овчина (шкіри овець різних порід);
- Каракулево-смушкова, або завиткова група (шкірки ягнят грубоволосих порід овець пізніх стадій внутрішньоутробного розвитку та перших місяців життя, а також власне каракуль - шкірка ягнят каракульської породи);

 - Шкірки гризунів (бабака, кролика, білки тощо);

 - Хутро промислове і звіроплемінне (лисиця, норка, песець, тхір і т.п.).

Ознаки цінності хутра.

Цінність хутра визначається п'ятьма характеристиками волосяного покриву: густотою, висотою, м'якість, блиском і носкістю.


1. Густота. Густота волосяного покриву залежить не стільки від кількості волосся, скільки від його товщини. По густоті хутра шкурки прийнято розділяти на чотири групи:

а) особливо густоволосий (бобер, видра, песець);
б) густоволосий (соболь, ондатра, кролик);
в) середньої густоти (куниця, білка, лисиця);
г) рідковолосі (ховрашок, хом'як).