Ремесло кушніра має солідну історію - воно виникло ще в кам'яному віці, коли люди тільки-тільки перейшли від пасивного збиральництва до колективного полювання на крупну дичину. Антропологи до цих пір сперечаються, що послужило поштовхом до винаходу одягу: чергове глобальне похолодання чи виникнення поняття про пристойність. Але, як би там не було, потреба прикривати тіло була усвідомлена, і шкіри тварин, здобуті на полюванні, стали першим одягом наших далеких предків. Важко переоцінити цей, воістину, революційний винахід: поряд з кам'яними знаряддями праці, одяг та взуття допомогли людству зробити перший і дуже серйозний крок зі світу дикої природи до Людини Розумної.
Вирішивши проблему захисту від холоду, людина отримала величезну перевагу в боротьбі за виживання: вона перестала залежати від кліматичних умов і змогла освоювати, і заселяти території, раніше для неї недоступні. Трохи пізніше поява домашніх тварин і виникнення скотарства остаточно зняли питання з матеріалом для одягу і взуття, і дозволили поставити виробництво шкір "на потік".
Але сама по собі шкіра - це ще не зовсім одяг. Вона псується від розтлінної дії бактерій і швидко втрачає свої властивості. Для того, щоб перетворити свіжозняту шкіру в одяг, її потрібно відповідним чином обробити. Для обробки потрібно не лише бажання та навички, але і знання певних правил. Основні правила, або методи обробки (вичинення) шкір були знайдені першими кушнірами шляхом досвіду і спостереження, і практично без змін дійшли до нашого часу з глибини століть. Наприклад, рослинне дублення було відомо як мінімум 7 тис. років тому, і вже тоді широко застосовувалося різними культурами.
При цьому навіть у давнину підхід до виготовлення одягу не був суто утилітарним. Відомо, що використовуючи речовини рослинного і тваринного походження, можна не тільки забезпечити збереження хутра, зробити шкіру еластичною і придатною до подальшого розкрою, але й домогтися фарбування в той чи інший колір. За деякими даними, такий вид обробки, як фарбування, також був повсюдно поширений вже за 4-5 тис. років до нашої ери.
Зрозуміло, шкіра недовго залишалася єдиною доступною сировиною для виготовлення одягу. Навчившись ткати, людство знайшло альтернативу шкірами тварин, і з винаходом ткацького верстата "первісні" матеріали поступово стали здавати позиції. Задовго до виникнення текстильної промисловості сукно, як матеріал дешевший і технологічний, міцно зайняло місце шкіри тварини. У наш час повсюдного виснаження природних запасів торжествує хімія: з'явилися сотні видів штучних тканин, а також штучне хутро та штучна шкіра.
Тим часом існує область, в якій до цього часу немає рівних натуральним шкірі і хутру. У виробництві взуття і верхнього одягу матеріал природного походження, як і десять тисяч років тому, зберігає своє значення. Ніякий ватин, ніякий синтепон не гріють так, як старий добрий овечий кожушок. Взуття з натуральної шкіри також поки залишається найбільш зручним і довговічним.
Для нашого клімату дублянка або хутрова шуба - це найбільш підходящий одяг, в той же час верхній одяг і головні убори з натурального хутра завжди були не просто засобом захисту від холоду, але й показником престижу. Ціни на ці вироби перевершують можливості середнього покупця.
Як бути в такій ситуації? Залишається освоювати самостійне виробництво і, можливо, Ви настільки увійдете в смак, що вирішите відкрити власну справу.
Бажаю Вам приємного читання і успіхів у Ваших починаннях!.
Немає коментарів:
Дописати коментар